ЛА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (Котл., II, 1953, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 457.