ЛАХМІ́ТНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до лахмі́тник. — На кого це задивилися?.. На ту лахмітницю, яка від снігу до снігу босою ходить (Стельмах, II, 1962. 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 456.