ЛАФЕ́ТНИЙ, а, е, спец. Який закріплюється на лафеті (у 2 знач.). При роздільному збиранні хлібів першими включать в роботу лафетні жатки (Рад. Укр., 18.VI 1961, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 455.