ЛАСТІВ’Я́ЧИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин. Крилонька легенькі маю: двоє крилець ластів’ячих (У. Кравч., Вибр., 1958, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 452.