ЛА́СОЩІ, ів, мн. Солодкі кондитерські вироби і взагалі все смачне. І ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці. Варенички пшеничні, білі. Пухкі з кав’яром буханці (Котл., І, 1952, 149); Вся наша величезна північ споконвіку цвіту не бачить. Яблуко — ласощі. Виноград — казкове слово! А ми зробимо Радянську Росію яблуневою, грушевою, вишневою, персиковою! (Довж., І, 1958, 461); * У порівн. Явдоха ковтає його [борошно], як невимовні ласощі (Доня., III, 1956, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 451.