ЛАСКА́ВЕНЬКО. Присл. до ласка́венький. [Мирон:] А ти їх гарненько та ласкавенько попроси та книжку їм хорошу прочитай, от вони й подобрішають (К.-Карий, II, 1960, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 450.