ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, а, е. З лапатим листям. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955, 285); Це був кленок. Лапатолистий кленок, що, може, тільки п’яте літо як пустив коріння в землю (Жур., Вечір.., 1958, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 448.