ЛАМПОНО́С, а, ч. Той, хто розносить лампи (звичайно на шахті). На шахту прийшов він шістнадцятирічним підлітком. Спочатку працював лампоносом, а останні 29 років — вибійником (Роб. газ., 25.1 1963, 2); Був Іван Андрущенко спочатку лампоносом, потім коногоном (Дмит.. Обпалені.., 1962, 166).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 443.