ЛАМПОВА́, во́ї, ж.

1. Жін. до лампови́й. Ось запрошують на сцену Лампову Козак Олену й шахтаря Бузька Павла (С. Ол., Вибр., 1959, 206).

2. Спеціальне приміщення, де зберігаються лампи (звичайно на шахті). Не грюкне спозаранку кліть, порожня лампова (Рудь, Дон. зорі, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 443.