ЛАМПА́ДКА, и, ж., церк. Зменш.-пестл. до лампа́да 1. Перед іконами блимають подекуди самотні свічки та лампадки (Вас., II, 1959, 116); По вечері баба Ганна, шелестячи житом, запалює перед божницею лампадку (Стельмах, Хліб.., 1959, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 442.