ЛАМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лама́ти. Такі точки з ламанням пер ставлять бурсаки, тоді як скінчать останній писаний екзамен (Н.-Лев., IV, 1956, 165); Ламання каменю вимагало не тільки великої фізичної сили, а й певної спритності (Таємн. вапна, 1957, 29); Ламання тютюнового листя необхідно провадити в декілька прийомів в міру його достигання (Техн. культ., 1956, 381); Ні, мало і сліз тих, і слів, і думок, і серця стискання, і болю, й ламання у розпачі рук, і стогнання, і мук… Одно зостається — мовчання (Л. Укр., І, 1951, 229); Перебудовуючи роботу школи, необхідно дуже обережно і поступово здійснювати ламання виробленої системи (Літ. газ., 15.VIII 1958, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 440.