ЛА́КІТКА, и, ж., діал. Ласощі. Тато витягнув з пазухи яблуко та й якось несміливо подав доньці. Ніколи він ще не давав їй ніяких лакітків (Стеф., Вибр., 1945, 83); Нема на світі кращої людини, як він. Який добрий! Не приходить ніколи додому, щоб не принести їй якої лакітки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 439.