ЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Покривати лаком. Лакувати меблі; // Робити поверхню чого-небудь блискучою, наносячи шар певної швидко застигаючої рідини. Тістечка лакують підготовленою масою і випікають в духовці до жовтого кольору (Укр. страви, 1957, 348).

2. перен. Приховувати, маскувати недоліки, прикрашаючи дійсність. Той, хто знає життя, не буде ні лакувати дійсність, ні вдаватись до солодких "асиропів", ні мазати все чорною фарбою (Вітч., 4, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 440.