ЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лакува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування (Стол.-буд. справа, 1957, 20); Послідовно обстоювати принципи соціалістичного реалізму сьогодні — це значить боротися як з рештками безконфліктності і лакування дійсності, так і з спробами очорнити наше життя (Про багатство л-ри, 1959, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 440.