ЛАКОМИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́комина. Гості їли з великим смаком,.. таки й затужили за.. овочевими стравами після всяких солодощів та лакоминок (Козл., Мандрівники, 1946, 54); Ялина була вбрана.. сріблом та золотом, та цяцьками, та лакоминками, аж проглянути не можна було!.. (Григ., Вибр., 1959, 417).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 439.