ЛА́ДКАТИ, а́ю, а́єш, недок., дит. Плескати в долоні. Лідка ладкає в ладусі: — Значить, любиш ти мене! (Тич., II, 1957, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 434.