ЛА́ВНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до ла́ва² 4 і ла́вник. Ти коли-небудь був у лавницькому суді? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 430.