ЛАБОРА́НТКА, и, ж. Жін. до лабора́нт. Якщо лаборанткам задачу дано — Звіряти на схожість артільне зерно І вже бригадир оглядає лани,— Для нас це — найперша ознака весни! (С. Ол., Вибр., 1959, 29); Була така сусідка, лаборанткою працювала у нас на заводі (Гончар, III, 1959, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 428.