КІНОБУ́ДКА, и, ж. Приміщення для кіноапарата й кіномеханіка. Кожен майданчик має збудовану власними силами кінобудку, невеличку сцену, де часто грає духовий оркестр шахти (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 165.