КІМНАТИ́НА, и, ж., розм. Невелика кімната (у 1 знач.). Тетяна Панасівна походжала, роблячи кілька кроків з кутка в куток, ніби давно вже обжила цю мініатюрну кімнатину (Коп., Земля.., 1957, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 162.