Про УКРЛІТ.ORG

кільчитися

КІ́ЛЬЧИТИСЯ, иться, недок. Пускати кільчики, паростки; проростати. Коли насіння набубнявіє й почне кільчитись, його розстеляють тонким шаром у ящиках, накривають зверху зволоженим полотном (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 162.

вгору