Про УКРЛІТ.ORG

ківшик

КІ́ВШИК, а, ч. Зменш. до ківш 1, 2. Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику— і не здригнули, І докосились до потрав (Котл., І, 1952, 167); Увагу його привернув чудовий російський ківшик, вразивши невиданим оригінальним візерунком і формою (Ільч., Серце жде, 1939, 427).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158.

вгору