Про УКРЛІТ.ORG

кучерявець

КУЧЕРЯ́ВЕЦЬ, вця, ч.

1. Кучерявий чоловік, хлопець. Поруч Сергія, мов двійко котенят, попритулювались одне до одного Чередниччині Валя і кучерявець Шурко (Мушк., Чорний хліб, 1960, 23).

2. Хвороба рослин, що супроводиться виснаженням стебел і деформуванням листя. Розповсюджений кучерявець скрізь. Найбільш уражуються ним сорти [картоплі]: Рання рожева, Народна, Вольтман (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 342).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 423.

вгору