КУ́ЧА¹, і, ж..рідко. Те саме, що ку́па. Тут ворохи солодких пряників-медовиків, в’язки бубликів, гора.. сухих грушок, ..кучі сластьонів.,. (Вовчок, І, 1955, 304); Прапори нападницькі проволоклись.. Презирливим рухом навалені в кучі. На площу Москви драним рам’ям лягли (Бажан, Роки, 1957, 259); [Молодиця 2-га:] Йшла я за водою до невольницької криниці — бачу: біля Кардашевої хати зібралась куча людей (Вас., III, 1960, 50).

КУ́ЧА², і, ж. Приміщення для птахів і тварин. Вони.. впіймали чорного півня й принесли матері. Мотря вкинула його в кучу (Н.-Лев., II, 1956, 372); Не менше старанно оглянув [Трацький] стайні, хліви і кучі (Фр., III, 1950, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 422.