КУСТА́РНИЦТВО, а, с.

1. Кустарний промисел, заняття кустаря. Пам’ятаєте, в «Історії ВКП(б)» так просто й сказано: «Робітники змушені були займатися кустарництвом, виробленням запальничок, мішочництвом» (Ю. Янов., II, 1954, 16).

2. перен. Робота, що ведеться неорганізоване, примітивно. «Економісти» виправдували кустарництво, дрібний практицизм і роз’єднаність місцевих організацій (Біогр. Леніна, 1955, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 417.