КУРСИ́СТКА, и, ж. У дореволюційній Росії — студентка, слухачка Вищих жіночих курсів. Чхенкелі.. справді бачив мене..,— я проводжала ту курсистку, що жила зо мною (Л. Укр., V, 1956, 203); То грала Лія Штерн — курсистка, студентка консерваторії. На життя вона заробляла, працюючи в аптеці напроти фармацевтом (Смолич, Мир.., 1958, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 413.