КУРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що курли́кати. Кури кудкудакали. Гуси гегали. Качки квакали, Журавлі курлюкали. Бузьки клекотіли, дрібне птаство пищало (Фр., IV, 1950, 98); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (Донч., Вибр., 1948, 125); Оце набере [Катря] в пазуху невеличких індичат та й майне з ними по степу. Старі індики курлюкають, женуться за нею (Мирний, IV, 1955, 294).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 411.