КУ́ПОНЬКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (Укр.. думи.., 1955, 133); Подивитись на берег — так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Вишня, І, 1956, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 404.