КУ́ПЕР, пра, ч., розм. Те саме, що ку́прик. Нащо мені женитися, нащо мені панство: коло купрів ременяки — то все господарство (Номис, 1864, № 830).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 402.