КУПЕ́, невідм., с. Окреме відділення у залізничному пасажирському вагоні на два або чотири спальних місця. Ми поспускали стори [штори] в купе і їхали мовчки (Фр., III, 1950, 215); Вагони просторі, купе широкі — в першому класі на дві і на чотири особи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 402.