КУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. купа́ти і купа́тися. Турн осушивсь після купання і ганусною [ганусівкою] підкрепивсь (Котл., І, 1952, 250); Я буду брати морські ванни раз на день; думаю, що то буде добре для ноги, бо морське купання, я завважала, завжди для неї було добре (Л. Укр., V, 1956, 66); Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що зліталися сюди з монастиря для купання (Вільде, Сестри.., 1958, 517).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 401.