КУ́НШТЮК, а, ч., заст. Витівка, каверза; фокус. Траплялись і такі кунштюки: коли я уперше зограв з великим поспіхом роль Виборного, то актор В.П.Б-ов.. захотів, як кажуть, потягатись зо мною (Кроп., VI, 1960, 225).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 400.