КУМАРИ́Н, у, ч. Речовина з запахом свіжоскошеного сіна, яка зустрічається в багатьох рослинах; одержана синтетичне, використовується для кондитерських виробів, у парфюмерії тощо. Особливо неповторний аромат надає сіну маленька непримітна злакова рослина, так звана пахуча трава, приємний запах якої залежить від наявності в ній кумарину (Наука.., 7, 1961, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 397.