КУМА́НИ, ів, мн. (одн. кума́н, а, ч.), заст. Половці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 692.