КУЛЬТУ́РНІСТЬ, ності, ж. Рівень, ступінь освіченості, вихованості. — Європа вийшла з темряви й дійшла до високої культурності через науки (Н.-Лев., І, 1956, 624); Минаючи вже обсяг талантів названих поетів та широку їх культурність, слід пам’ятати, що то ж був період значного зросту української літературної мови (Рильський, III, 1956, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 396.