КУЗЕ́Н, а, ч., заст. Двоюрідний брат, а також взагалі родич (переважно в буржуазно-дворянському середовищі). Поздорови від мене тіток і кузенів (Л. Укр., V, 1956, 334).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 386.