КРЯЧА́, а́ти, с., розм. Те саме, що кача́. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще, ніж стареє (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 380.