КРЮ́КАТИ, рідко КРУ́КАТИ, ає, недок. Видавати звуки «крю-крю», «кру-кру» (про птахів). Угорі десь крюкають журавлі (Україна.., І, 1960, 76); В очеретах бугай реве. На берестині ворон крюка (Щог., Поезії, 1958, 302); Все теє птаство в степу.. дуже туркотіло, крюкало, щебетало (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 379.