КРУШИ́ТИСЯ, крушу́ся, кру́шишся, недок., заст., нар.-поет. Журитися, мучитися (у 1 знач.). Кепкують над краєм твоїм сиротливим, Ти крушишся серцем сама… (Стар., Поет. тв., 1958, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 379.