КРУЧЕ́НИКИ, ів, мн. (одн. круче́ник, а, ч.). Смажена страва, переважно з овочів (рідше з крупів, грибів і т. ін.), туго обгорнених тонким шаром м’яса або риби. Велика кількість страв (крученики, завиванці..) приготовляється у фаршированому або шпигованому вигляді (Укр. страви, 1957, 3); В печі на великих сковородах смажилися карасі в сметані, .. крученики з щупака і в’юни до хріну (Панч, Гомон. У країна, 1954, 73); Крученики по-волинському.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 378.