КРУТІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи крутійський (у 2 знач.). — Крутійкуватий ти, Давиде, чоловік, як я бачу. То дає, то не дає.., (Добр., Тече річка.., 1961, 278).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 376.