КРУТЬКО́, а, розм.

1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.

2. Те саме, що круті́й 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 378.