КРУТОЯ́РИЙ, а, е.

1. З глибокими, крутими ярами, балками (про місцевість, рельєф). Крутояре узгір’я.

2. рідко. Із стрімкими схилами (про берег).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 378.