КРУ́ТО. Присл. до крути́й. Дорога.. спускалася дуже круто в глибокий вузький яр (Н.-Лев., II, 1956, 309); Фіолетові, круто округлені підтьоки [набряки] під його очима ще глибше втиснулися в обличчя (Стельмах, II, 1962, 183); За Вишгородом Дніпро круто повертав ліворуч (Скл., Святослав, 1959, 63); — З жінками треба круто держатися,— навчав.. Стальський [Рафаловича] (Фр., VII, 1951, 223); Коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Мушк., Чорний хліб, 1960, 162); Темніли круто заплетені високі тини (Жур., Звич. турботи, 1960, 41); Саньці приходилось круто з гарматами (Ю. Янов., І, 1958, 165); Хтось щось говорив, хтось лаявся круто (Мирний, IV, 1955, 136); Курчат у перші дні годуємо круто звареними яйцями (Колг. Укр., 9, 1958, 27); Круто пахли високі буйні ромашки (Вас., II, 1959, 370).

КРУ́ТО… Перша частина складних слів, що відповідає слову крути́й у 1 знач., напр.: крутого́рбий, крутода́хий; у 2 знач., напр.: крутобро́вий, крутогру́дий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 377.