КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. Звуконаслідування, що означає журавлиний крик; // у знач. присудка. А журавлі все — кру, кру… (Головко, II, 1957. 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 367.