КРОС, у, ч.

1. Спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод. [Вернидуб:] А тебе все ж таки дожену. Зрозуміло, не на сто метрів, а на великому кросі (Коч., II, 1956, 13); Лижний крос.

2. У боксі — зустрічний удар, коли рука боксера перехрещує руку супротивника. — Є в боксі.. удар, зветься «штопор», .. він схожий на крос з поворотом кулака долонею вниз (Собко, Звич. життя, 1957, 232).

∆ Телефо́нний крос — проміжний пристрій для з’єднання зовнішніх абонентських ліній з проводами абонентських приладів телефонної станції; щит перемикань.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 366.