КРОЛЯ́ТНИК, а, ч. Приміщення для кролів. — Голубі кролики! Я для них сам і кролятник збудував (Вишня, II, 1956, 290); За літньою кухнею.., за кролятником сонце край степу сідає (Гончар, Тронка, 1963, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 365.