КРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. крокува́ти. Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Ле, Клен. лист, 1960, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 364.