Про УКРЛІТ.ORG

кровити

КРОВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. кровля́ть; недок., розм., рідко. Те саме, що крива́вити 2. Рану печінки майже неможливо з’єднати швами. Тендітна тканина розповзається, кровить (Наука.., 6, 1966, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 361.

вгору