КРИШИ́ТИСЯ, кри́шиться, недок. Розпадатися, розсипатися на дрібні частинки; перетворюватися на крихти. Вони [калачики] сухі, кришаться, і скоро вся одежа у мене і волосся моєї сусідки в кришках (Коцюб., III, 1956, 426); Вугілля було доброї якості. Воно не блищало в зламі яскравим сріблястим блиском, як антрацит, але й не кришилося (Тулуб, В степу.., 1964, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 355.